Поняття про електромонтажні роботи. Організація та механізація електромонтажних робіт

Електромонтажні роботи — це поняття, яке включає в себе комплекс заходів щодо розробки проекту, організації, а також проведенню монтажу (встановлення) різноманітного електрообладнання у приміщеннях і на відкритому повітрі, в тому числі і електропроводки. Електромонтажні роботи вимагають теоретичних знань, багатого професійного досвіду і відповідної освіти від фахівця, що проводить даний вид робіт.

Електромонтажні роботи починаються зі складання детального плану розміщення електровузлів.

Організація електромонтажних робіт

Продумана і чітка організація електромонтажних робіт є однією з основних умов підвищення продуктивності праці, зростання виробітку, скорочення термінів виконання робіт і зниження їх собівартості. Най­краща організація електромонтажних робіт може бути досягнута за наявності проекту виконання електромонтажних робіт (ПВЕР).

Проекти виконання електромонтажних робіт на великих об­’єктах зі складним електроустаткуванням розробляються проект­ними організаціями, а на невеликих об’єктах — виробничими і проектними відділами електромонтажних управлінь.

Для об’єктів, що споруджуються за типовими проектами, ство­рюються типові ПВЕР.

Відомості, переліки та специфікації складають окремо на виро­би, які надсилаються заводами і на продукцію майстерень електро­монтажних заготовок (МЕЗ).

Під час монтажу технічно складного електроустаткування вели­ких об’єктів для кращої організації робіт застосовують так звану зональну систему. Для цього, виходячи з обсягу чи характеру перед­бачуваних електромонтажних робіт, весь об’єкт розбивають на монтажні зони. В кожній зоні виконують певний комплекс робіт, який характеризується їх однорідністю або технологічною завер­шеністю.

На практиці ведення електромонтажних робіт при поділі об’єкта на зони в основу тих чи інших рішень повинні бути покладені економічна доцільність, можливість гнучкого виробництва і безпе­ка ведення електромонтажних робіт.

Електромонтажні роботи повинні виконуватися відповідно до затвердженого проекту електропостачання й електроустановок об’єкта, тому організуючими факторами є висока якість цього об’єкта та детальне його знання електромонтажниками.

Проект електроустановки складається, як правило, з поясню­вальної записки, кошторису, специфікації (матеріалів, устаткуван­ня і різних конструкцій), однолінійних розрахункових схем, поповерхових планів та інших документів.

Пояснювальна записка містить технічне й економічне обґрунтування прийнятих проектувальниками проектних рішень.

Кошторис є документом для фінансування й оплати виконаних електромонтажних робіт.

Специфікація містить найменування, технічні характеристики та зазначення кількості устаткування, різних конструкцій, а також основних і допоміжних матеріалів, необхідних для виконання всьо­го обсягу електромонтажних робіт на об’єкті.

Однолінійні розрахункові схеми електроприймачів дають уяв­лення про прийняту схему електропостачання, навантаження окре­мих ділянок електричних мереж, падіння напруги.

Поповерхові плани показують, як повинні прокладатися магістральні та розподільні мережі й шинні конструкції, в яких зазначаються марки і перерізи проводів, шин та кабелів, а також способи їх прокладання. В поповерхових планах даються також описи і графічне зображення будівельної частини поверхів та ок­ремих елементів будівлі, розміщення закладних частин, каналів, борозен, ніш, отворів і гнізд, спеціально утворюваних в процесі спорудження будівлі або наявних у готових будівельних деталях заводського виготовлення (блоках, панелях, плитах та ін.), при­значених для прокладання електропроводок, встановлення щитів, кріплення шин, підвішування світильників тощо.

Крім перелічених документів, складаються різні документи в процесі виконання і завершення монтажу, наприклад, прото­коли й акти на сховані роботи і ревізію електроустаткування, на монтаж заземлювальних пристроїв, на прокладання в землі ка­белів тощо.

За наявності затвердженого проекту приступають до підготовки електромонтажних робіт, які починають, як правило, з приймання будівельної частини будівель і споруд «під монтаж». Будівлі та споруди приймаються представником електромонтажної організації або майбутнім керівником електромонтажних робіт за участю пред­ставника будівельної організації, що виконала будівельні роботи на цьому об’єкті.

Під час приймання будівельної частини будівель і споруд той, хто приймає, перевіряє:

1) стан та відповідність до проекту наявних у приміщеннях і на сходових клітках каналів, борозен, ніш і отворів, призначених для каналізації електроенергії;

2) наявність завершених оштукатурених поверхонь у приміщеннях, де проектом передбачено відкрите прокладання проводів або кабелів;

3) можливості нормального і безпечного ведення електромон­тажних робіт одночасно з будівельними, сантехнічними та іншими роботами або окремо від них;

4) наявність умов, що забезпечують збереження змонтованого електроустаткування та його захист від атмосферних опадів і мож­ливих пошкоджень при будівельних або опоряджувальних роботах.

Приймання будівель або споруд під монтаж оформляють відповідним актом.

При готовності будівельних частин і споруд під монтаж пред­ставники будівельної та електромонтажної організацій складають спільний графік робіт так, щоб виконання електромонтажних робіт за термінами майже збігалося з будівельними і лише в окремих випадках дещо відставало від останніх. Узгоджені графіки затвер­джуються керівниками (головними інженерами) будівельних і мон­тажних організацій.

Крім узгоджених графіків у бригадах, на монтажних об'єктах, у монтажно-будівельних дільницях та електромонтажних управліннях складають сіткові графіки електромонтажних робіт (див. урок №14).

Високий рівень механізації наближує монтаж до робіт на за­водських складальних лініях, що підтверджує його індустріальний характер.

Технічна документація. Монтаж мережі виконують на основі та відповідно до документації, що складається з робочого проекту й проекту виробництва робіт (ПВР).

Робочий проект складається з пояснювальної записки, креслен­ня трас комплектних ліній і некомплектних ділянок мереж з їх повним зв’язком з іншими цеховими комунікаціями, в разі потреби з аксо­нометричних схем мереж, креслень нетипових конструктивних рішень, закладних частин і деталей, кабельного журналу, а також зведених специфікацій та кошторису.

Проект виробництва робіт є основним документом для організації та технології виробництва монтажних робіт. Він вміщує дані про фізичні обсяги робіт з розбивкою по зонах монтажу, сіткові графіки, відомості про чисельність робітників та інженерно-технічного персоналу, а також про кількість матеріалів, виробів, механізмів, інструментів, транспорту і т.д.

Монтаж починають з підготовки виробництва робіт, до якої входить приймання документації (в тому числі кошторису) та її вивчення, узгодження змін з проектною організацією, розробка ПВР, комплектування необхідних для окремих зон монтажу матеріалів, виробів, механізмів, комплектування кадрами монтажних підрозділів, попередні заготівельні роботи в майстернях, приймання приміщень під монтаж з перевіркою наявності закладних деталей і відповідність приміщень вимогам проекту і БНіП.

 Стадії електромонтажних робіт

Підвищенню ефективності монтажу (високій продуктивності праці) сприяють раціональні технологічні операції і послідовність їх виконання. З цієї точки зору слід визнати найбільш раціональним ведення монтажу в одну стадію. Такий монтаж починають після закінчення будівельних робіт, у процесі виробництва яких викону­валось встановлення закладних деталей, утворення отворів, боро­зен, проходи через стіни і перекриття, роботи по підготовці траси. При одностадійному монтажі послідовно по ділянках траси на кожній із них повністю виконують всі монтажні операції, починаю­чи з підготовки місць кріплення опорних конструкцій. Потім вста­новлюють конструкції, прокладають і закріплюють струмопроводи і після цього випробовують їх. Така організація робіт дає змогу пройти трасу за один раз, повністю виконавши весь монтажний процес.

Якщо неможливо виконати монтаж в одну стадію, його викону­ють в дві стадії.

На першій стадії підготовляють траси ліній для складання на них струмопроводів, встановлюють опорні конструкції, а також несучі конструкції, що не ввійшли в комплект струмопроводу (деталі для їх кріплення закладають у процесі виконання будівельних робіт). Безпосередньо на будівельній ділянці встановлюють закладні та кріпильні частини, а також монтують комунікації для схованого прокладання проводів і кабелів: в цей же час в МЕЗ (майстерні електромонтажних заготовок) здійснюють складання елементів електроустановок в вузли і блоки, стендову заготовку проводок і кабельних ліній, комплектацію обладнання і матеріалів, а також ревізію і попередню наладку електрообладнання.

На другій стадії всі електромонтажні роботи відбуваються без­посередньо на будівельному майданчику. Під час неї встановлюють елементи комплектних струмопроводів і блоки із них, комплектні струмопроводи зі своїми несучими конструкціями на опорних конструкціях, прокладають на несучих конструкціях проводи і кабелі, що не ввійшли до комплектних струмопроводів, встановлюють електроприймачі та світильники, монтують шинопроводи, тролейні лінії кранів, підключають струмопровідні жили проводів і кабелів до обладнання, здійснюють кріплення і з’єднання, а також випробову­ють змонтовані струмопроводи і проводи. Роботи другої стадії ви­робництва електромонтажу виконують в приміщеннях і спорудах, повністю підготовлених для монтажу електроустаткування.

Електромонтажні роботи виконують за наступними основними етапами.

1. Укладання угоди з генеральною підрядною організацією.

2. Встановлення взаємозв’язків з генеральною підрядною організацією відповідно до вимог «Положення про взаємовідносини організацій — генеральних підрядників із субпідрядними організаціями».

3. Підготовка до виконання електромонтажних і пусконалагод­жувальних робіт.

4. Організація та виконання електромонтажних робіт на мон­тажних об’єктах.

5. Організація та виконання пусконалагоджувальних робіт на монтажних об’єктах.

6. Здача і приймання виконаних робіт.

 Механізація електромонтажних робіт

Індустріалізація робіт — це сукупність організаційних та технічних заходів, що забезпечують виконання якнайбільшого обся­гу робіт поза будівельним майданчиком на спеціалізованих заводах монтажних організацій, в майстернях монтажно-заготівельних ділянок, а також на заводах електротехнічної промисловості.

Механізація електромонтажних робіт досягається шляхом мак­симальної заміни ручної праці роботою спеціальних механізмів і механізованих інструментів.

Комплексну механізацію електромонтажних робіт практично здійснюють в МЕЗ на технологічних лініях по обробці сортової сталі, шин, ошиновки, заготовки стальних труб для прокладування в них проводок, на стендах для заготовки електропроводок і ка­бельних ліній, а також на монтажі повітряних ліній електропередач.

У МЕЗ заготівельні роботи виконують на механізованих лініях:

1) складання магістральних шинопроводів у блоки;

2) заготовки шин;

3) заготовки відміряних окінцьованих і неокінцьованих (ізольо­ваних) проводів і кабелів;

4) заготовки струмопроводів (комплектів для лінії) у вигляді пучків і пакетів проводів;

5) заготовки стальних труб і складання їх в блоки;

6) обробки пластмасових труб;

7) складання у вузли опорних конструкцій;

8) заготовки проводів з несучими тросами і світильниками;

9) складання у вузли комплектних пристроїв з елементами мережі.