Провід електричний

Проводом називають металевий провідник електричного стру­му, який складається з однієї або кількох струмопровідних жил. Струмопровідна жила проводу може складатися з одного дроту (однодротяна) або з кількох дротин, скручених разом (багатодротяна).

Проводи з багатодротяними струмопровідними жилами мають більшу гнучкість, ніж з однодротяними.

Струмопровідні жили проводів, що застосовуються в електро­установках, виготовляють з алюмінію або міді.

Стандартні перерізи струмопровідних мідних жил проводів, мм²: 0,5; 0,75; 1; 1,5; 2,5; 4; 6; 10; 16; 25; 35; 50; 70; 95; 120; 150; 185; 240; 300; 400; 500; 800. Струмопровідні алюмінієві жили проводів ви­готовляють за цією самою шкалою стандартних перерізів, але по­чинаючи з 1,5 мм².

Умовні позначення на електричних схемах

Поняття про електромонтажні роботи. Організація та механізація електромонтажних робіт

Електромонтажні роботи — це поняття, яке включає в себе комплекс заходів щодо розробки проекту, організації, а також проведенню монтажу (встановлення) різноманітного електрообладнання у приміщеннях і на відкритому повітрі, в тому числі і електропроводки. Електромонтажні роботи вимагають теоретичних знань, багатого професійного досвіду і відповідної освіти від фахівця, що проводить даний вид робіт.

Електромонтажні роботи починаються зі складання детального плану розміщення електровузлів.

Схеми електроустаткування промислових установок, їх призначення та зміст

Для експлуатації сучасного електрообладнання потрібні різнобічні знання щодо модернізації існуючого електрифікованого і автоматизованого виробництва та створення нового високоефективного і гнучкого технологічно досконалого виробництва. Спеціалісти в галузі електрообладнання промислових підприємств повинні добре знати електричну частину, конструкцію установок і технологічні процеси з тим електрообладнанням, яке є основою сучасних автоматизованих виробничих комплексів.

Відомості про правила улаштування електроустановок (ПУЕ)

Правила улаштування електроустановок (ПУЕ) поширюються на елек­троустановки до 500 кВ, новоспоруджувані та ті, які реконструюються, у тому числі на спеціальні електроустановки.

Улаштування спеціальних електроустановок, не зазначених у ПУЕ, має регламентуватися іншими директивними документами. Окремі вимоги цих Пра­вил можуть застосовуватися для таких електроустановок тією мірою, якою вони за виконанням та умовами роботи аналогічні електроустановкам, зазначеним у цих Правилах.

Окремі вимоги цих Правил можна застосовувати для діючих електроустановок, якщо це спрощує електроустановку, якщо витрати на реконструкцію обґрунтовано техніко-економічним розрахунком або якщо цю реконструкцію спрямовано на забезпечення тих вимог безпеки, які поширюються на діючі електроустановки.

Номінальна напруга

Для забезпечення нормальних умов роботи електроприймачів, їх взаємозамінності, а також узгодження по рівню напруги всіх ланок електричної системи, починаючи від генераторів електричних станцій і кінчаючи електроприймачами, напруга, на яку виготовляється електротехнічне устаткування, узаконена Державними стандартами (ГОСТ 721-77 і 21128-75), згідно яким встановлена наступна номінальна напруга:

на затискачах генераторів постійного струму 28.5, 115, 230 і 460 В;

на затискачах генераторів змінного струму частотою 50 Гц між фазними проводами (лінійна напруга) – 230, 400, 690, 3150, 6300, 10500, 21000 В;

Споживачі електроенергії (освітлювальні та силові електроустановки)

Приймачем електричної енергії (електроприймачем) називається апарат, агрегат, механізм, призначений для перетворення електричної енергії в інший вид енергії.

Споживачем електричної енергії називається електроприймач або група електроприймачів, об'єднаних технологічним процесом і що розміщуються на певній території.  При цьому споживачами електроенергії є всі галузі народного господарства (промисловість, транспорт, сільське господарство і ін.), а також культурно-побутові будівлі, лікарні, наукові установи і учбові заклади.